Погода в Софиевке:
rp5.ua
 

Текущее время: 20 сен 2019, 04:08


Володимир Васильович Грипас - українький поет і прозаїк



Автор Сообщение

Активист
Активист
Аватара пользователя
Возраст: 30
С нами с:
Сообщений: 287
Откуда: Софиевка)))
 Новое сообщениеДобавлено: 23 дек 2009, 16:21
Народився 18 січня 1949року в с. Піддубне Софіївського району Дніпропетр. обл в сiм'ї колгоспника. По закінченню середньої школи вступив на філфак Днепропетровського університетуту.

Ще з дитинства закохався в українське слово, із студентських літ почав займатися віршуванням. Володимир Грипас був одним із тих студентів філфаку, котрі відвідували літоб’єднання при Дніпропетровській письменницькій організації. Дух літературних зібрань, де частими гостями були такі опоненти режиму, як Гаврило Прокопенко , Іван Сокульський та інші, не міг не позначитися на творчості В.Грипаса. Лірик-мрійник, він там знайшов основну компоненту своєї поезії –любов до землі, до матері; в його віршах ці поняття мають більше значення ніж просто “земля” чи просто “мати”; вони виростають до значення “Материзна”.

У 1971 році закінчує навчання у Днепропетровському університеті.
Працює журналістом.
Після тривалої хвороби, не доживши до п’ятидесятилітнього ювілею, Володимир помер. Його поховали не в Дніпропетровську, де він мешкав, а віддали тіло землі в селі Піддубному Софіївського району.

Уже з першої збірки “Чебрецева павідь” (1973 р.) стало видно, що урбаністичні обставини, в яких опинився В.Грипас, ані найменшою мірою не відбилися на його поезії. Все життя, аж до останніх днів, теми сільського пейзажу, родинних почуттів супроводжували його творчість.

Збірки:
“Чебрецева павідь” (1973 р.)
"Землетал" (1975 р.)
"Відданість" (1983 р.)
"Листи зі "штемпелем" краба" (1987 р.)

Окремі поезії перекладалися російською, грузинською, латинською та киргизькою мовами.

_________________
Изображение
"Не ошибается тот, кто ничего не делает".
 ^ Вверх ^  
Перейти:    




cron